Біологія 10 клас. Рівень стандарту

10 клас

52 години (1,5 год на тиждень, із них 4 год резервних)

к-т годин			Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
2			Вступ Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками. Завдання сучасної біології.  Методи біологічних досліджень.  Рівні організації  живої природи. Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства.	Учень (учениця): називає: -          рівні організації живої природи; наводить приклади: -          значення біологічних наук в житті людини і суспільства;  характеризує: -          методи біологічних досліджень (описовий, порівняльний, експериментальний, статистичний, моделювання, моніторинг); пояснює: -          зв’язок біології з іншими природничими і гуманітарними науками; робить висновок: -          про значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства.
Розділ І.  Молекулярний рівень організації живої природи
3			Тема 1. Неорганічні речовини.  Елементний склад організмів. Класифікація хімічних елементів за їх кількістю в організмах: макроелементи, мікроелементи. Роль неорганічних речовин (води, кисню,   мінеральних солей) у життєдіяльності організмів.	Учень (учениця): називає: -          органогенні елементи; характеризує: -          біологічну роль найважливіших для організму людини хімічних елементів; -          роль води, кисню,   мінеральних  солей в існуванні  живих систем різного рівня; -          вікові зміни кількості води в клітинах; -          поняття: гідрофільність, гідрофобність; пояснює: -          причини ендемічних та екологічних захворювань людини; -          необхідність контролю хімічного складу води та їжі людини; -          норми вживання води людиною в різних умовах навколишнього середовища; -          потребу квотування промислових викидів країнами світу; застосовує знання: -          для  профілактики захворювань людини, що виникають через нестачу або надлишок деяких хімічних елементів; робить висновки: -          про єдність елементного складу тіл живої і неживої природи; -          про відмінності між живою та неживою природою, які пов’язані з різним кількісним співвідношенням хімічних елементів.
8			Тема 2. Органічні речовини Органічні речовини, що входять до складу організмів, їх різноманітність та біологічне значення.   Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів малих органічних молекул: ліпідів, моноcахаридів, амінокислот  нуклеотидів.     Будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів макромолекул (біополімерів): полісахаридів, білків, нуклеїнових кислот. Принципи дії  ферментів, їх роль у життєдіяльності організмів.	Учень (учениця): називає: -          органічні речовини, що входять до складу  організмів; наводить приклади: -          застосування ферментів у господарської діяльності людини; характеризує: -          будову, властивості та  біологічну роль  ліпідів (жирів, фосфоліпідів, стероїдів); -          будову, властивості та біологічну роль    моносахаридів  (рибози, дезоксирибози, глюкози); -          будову, властивості та біологічну роль амінокислот і нуклеотидів; -          будову, властивості та функції полісахаридів, білків і нуклеїнових кислот;  -          структурні рівні організації білків; -          молекулярний рівень організації життя; -          пояснює: -          роль АТФ в життєдіяльності організмів; -          роль нуклеїнових кислот у спадковості та мінливості організмів; спостерігає та описує: -          властивості органічних молекул; -          дію ферментів;   -          розв’язує: -          елементарні вправи з молекулярної біології  (моделювання реплікації, транскрипції);  дотримує правил: -          техніки безпеки при виконанні лабораторних і практичних робіт; -          використання різних хімічних речовин, які можуть впливати на життєдіяльність людини в побуті, у виробничий діяльності; робить висновок: -          про єдність  хімічного складу організмів.
			Лабораторні роботи: № 1. Визначення деяких органічних речовин та їх властивостей. № 2. Вивчення властивостей ферментів. Практичні роботи: № 1.  Розв'язування елементарних вправ з  реплікації та транскрипції. № 2. Ознайомлення з інструкціями з використання медичних препаратів, засобів побутової хімії тощо та оцінка їхньої небезпеки. № 3. Оцінка продуктів харчування за їхнім хімічним складом.
Розділ ІІ. Клітинний рівень організації живої природи
5			Тема 1. Загальний план будови клітин. Поверхневий апарат. Ядро. Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень. Хімічний склад, будова і функції клітинних мембран  (біомембран). Транспорт речовин через мембрани. Функції та особливості будови поверхневого апарату клітин організмів різних царств живої природи. Будова і функції ядра клітин еукаріотів. Значення нуклеоїду  клітин прокаріотів. Особливості  будови клітин прокаріотів і еукаріотів.	Учень (учениця): називає: -          методи вивчення клітин ( світлова і електронна мікроскопія; авторадіографія, культура клітин); -          типи організації клітин; -          функції поверхневого апарату клітин; -          функції ядра; -          механізми транспорту речовин через біомембрани; наводить приклади: -          про- та еукаріотичних організмів; характеризує: -          клітинну теорію Т. Шванна і її роль в обґрунтуванні єдності органічного світу; -          хімічній склад,  будову і функції клітинних мембран; -          будову  ядра ( ядерна оболонка, нуклеоплазма, ядерний матрикс, хроматин, ядерце); -          нуклеоїд прокаріотів; -          будову клітини прокаріотів і еукаріотів; пояснює: -          керівну роль спадкової програми у життєдіяльності клітин; порівнює: -          два типи організації клітин; -          поверхневий апарат клітин бактерій, грибів, рослин і тварин; -          будову клітин рослин, тварин, грибів; обґрунтовує: -          взаємозв'язок клітини із зовнішнім середовищем; дотримує  правил: -          виготовлення мікропрепаратів;    застосовує знання: -          про будову клітин для доказу єдності органічного світу; -          про поверхневий апарат клітин для обґрунтування небезпеки тютюнокуріння та вживання алкоголю і наркотичних речовин; робить висновок: -          про загальний план будови клітин прокаріотів і еукаріотів та їх особливості.
			Лабораторна робота: № 3. Будова клітин прокаріотів і еукаріотів.
7			Тема 2. Цитоплазма клітин. Складники цитоплазми:     цитозоль (гіалоплазма), цитоскелет, мембранні, немембранні органели, включення.  Будова і функції цитоскелету, роль його складників у  просторовій організації клітин, в організації рухів у клітині та руху клітин. Будова клітинного центру, його роль в організації цитоскелету. Реакції проміжного  обміну речовин, що відбуваються в цитозолю (на прикладі гліколізу). Хімічний склад, будова і функції рибосом. Синтез білків.  Будова і функції  одномембранних органел клітин ( гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі ) Будова і функції  двомембранних органел клітини. Функції мітохондрій. Клітинне дихання. Функції пластид. Фотосинтез.  Значення фотосинтезу.	Учень (учениця): називає: -          складники цитоплазми; -          мембранні і немембранні органели і включення клітини; -          процеси, які відбуваються в цитоплазмі клітини; наводить приклади: -          рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів; -          розпізнає: -          компоненти клітин на схемах; характеризує: -          хімічний склад і функціональне значення цитозолю; -          роль цитоскелету в організації рухів в клітині і рухів клітин; -          роль клітинного центра в організації цитоскелету;    -          генетичний код та його значення в біосинтезі білків; -          процеси гліколізу, біосинтезу білків, фотосинтезу, клітинного дихання; -          будову і функції одномембранних і двомембранних  органел; пояснює: -          значення гліколізу; процесів анаеробного і аеробного дихання; -          значення фотосинтезу, його планетарну та космічну роль; порівнює: -          процеси, які відбуваються в цитоплазмі про - і еукаріотів; спостерігає та описує: -          рух цитоплазми у клітинах рослин; розв’язує: -          елементарні вправи з трансляції; застосовує знання: -          про вплив факторів зовнішнього середовища на клітини для профілактики захворювань людини; -          про будову клітин для доказу єдності органічного світу; робить висновок: -          про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються  в клітинах організмів різних царств живої природи.
			Лабораторна робота:  № 4. Рух цитоплазми в клітинах рослин. Практична робота: №  4. Розв’язування елементарних вправ з  трансляції
6			Тема 3. Клітина як цілісна система. Функціонування клітини прокаріотів як цілісної системи. Поділ клітин прокаріотів. Клітинний цикл  еукаріотів . Механізми відтворення і загибелі клітин. Хімічний склад і будова хромосом на різних стадіях клітинного циклу. Мітоз. Мейоз.  Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін. Сучасна клітинна теорія як уточнення і доповнення клітинної теорії Т. Шванна. Сучасні цитотехнології, використання їх для діагностування і лікування захворювань людини.	Учень (учениця): називає: -          положення сучасної клітинної теорії; -          фази мітозу і мейозу; наводить приклади: -          клітин, що не діляться; -          застосування цитотехнологій для лікування захворювань людини; характеризує: -          поділ клітин прокаріотів; -          стадії клітинного циклу  еукаріотів; -          хімічний склад, будову і функції хромосом; -          причини і способи загибелі клітин; -          процеси мітозу та мейозу в еукаріотів; -          сучасну клітинну теорію; -          клітинний рівень організація життя; пояснює: -          значення вивчення каріотипу для діагностування і профілактики спадкових хвороб людини; -          значення функціональних змін у діяльності клітин та їх загибелі у виникненні захворювань  людини; -          причини і наслідки швидкого розмноження бактерій; -          зв’язок пластичного і енергетичного обміну в клітині; порівнює: -          процеси мітозу і мейозу; -          обмін речовин і енергії в клітинах автотрофних і гетеротрофних, аеробних і анаеробних організмів; -          клітинну теорію Т. Шванна з сучасною клітинною теорією; обґрунтовує: -          подібність і відмінності у будові клітин організмів різних царств живої природи у зв’язку зі способом їхнього життя; -          значення видової сталості каріотипу; застосовує знання: -          про процеси життєдіяльності клітини для збереження здоров’я; робить висновок: -          клітина – елементарна цілісна жива система.
			Лабораторні роботи: № 5. Будова хромосом. № 6. Мітотичний поділ клітин.
4		Тема 1. Неклітинні форми життя Віруси,   їхній хімічний склад, будова, життєві цикли. Роль в природі й житті людини. Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших вірусних захворювань людини. Пріони.		Учень (учениця): називає:       -    неклітинні форми життя; -          гіпотези походження неклітинних форм життя; наводить приклади:       -    захворювань людини, що спричинені вірусами і             пріонами;  характеризує:       -    хімічний склад, будову та життєвий цикл вірусів;       -    білки, які входять до складу вірусів, пріонів;       -    нуклеїнові кислоти, що входять до складу вірусів,             пріонів;       -    механізми проникнення вірусів у клітини людини,             тварин, рослин, бактерій;       -    особливості вірусів, їх роль у природі й житті             людини;       -    особливості пріонів; обґрунтовує:       -    способи боротьби з вірусними захворюваннями; пояснює:       -    заходи профілактики вірусних захворювань            людини, зокрема ВІЛ-інфекції/СНІДу, вірусного            гепатиту;       -    заходи профілактики зараження пріонами;       -   шляхи розповсюдження вірусних захворювань            людини; застосовує знання:       -    про процеси життєдіяльності вірусів для            профілактики вірусних захворювань людини; дотримує правил:       -    поведінки в місцях, де можливе зараження             вірусами; робить висновок:       -    віруси – неклітинні форми життя, обов’язкові             внутрішньоклітинні паразити.
4		Тема 2. Одноклітинні організми Характеристика прокаріотів – еубактерій і архебактерій. .  Особливості  організації і життєдіяльності прокаріотів.   Роль бактерій у природі та в житті людини. Профілактика бактеріальних захворювань людини. Особливості організації і життєдіяльності одноклітинних еукаріотів. Колоніальні одноклітинні організми.		Учень (учениця): називає:       -    одноклітинні організми; наводить приклади:       -     одноклітинних прокаріотів;       -     одноклітинних рослин, тварин, грибів;       -     колоніальних одноклітинних організмів; характеризує:       -     особливості будови прокаріотів;       -     особливості будови одноклітинних еукаріотів;       -     спосіб життя   бактерій;       -     автотрофні бактерії (фототрофи, хемотрофи);       -     гетеротрофні бактерії (сапротрофи,   симбіонти);        -     аеробні та анаеробні бактерії;       -     шляхи розповсюдження бактеріальних              захворювань людини;       -     явище колоніальності  одноклітинних організмів;       -     відмінності одноклітинних еукаріотів   від клітин             багатоклітинних організмів; пояснює:        -    роль бактерій в екосистемах;        -     значення бактерій у  господарчій діяльності               людини;        -     засади профілактики бактеріальних захворювань               людини;        -     принципи застосування антибіотиків у лікуванні              бактеріальних захворювань;        -     роль одноклітинних еукаріотів у виникненні               захворювань людини;         -     роль одноклітинних грибів у природі та              життєдіяльності людини;         -     роль одноклітинних рослин і тварин у природі; застосовує знання:         -    про процеси життєдіяльності бактерій для               профілактики інфекційних захворювань та                використанні у господарчій діяльності людини. робить висновок:         -     про різноманітність бактерій, яка пов’язана з                розповсюдженням їх в усіх середовищах                існування на планеті Земля;         -     про особливості будови одноклітинних                еукаріотів.
8		Тема 3. Багатоклітинні організми Багатоклітинні організми без справжніх тканин. Багатоклітинні організми зі справжніми тканинами.  Стовбурові клітини. Диференціація клітин. Принципи взаємодії клітин. Утворення тканин у тварин. Будова і функції тканин   тварин,   їх здатність   до регенерації.  Гістотехнології.  Застосування штучних тканин для лікування   захворювань людини.      Утворення, будова і функції тканин рослин, їх здатність  до регенерації. Органи багатоклітинних організмів. Регуляція функцій у багатоклітинних організмів. Колонії багатоклітинних організмів.		Учень (учениця): називає:         -     багатоклітинні організми;         -     тканини багатоклітинних організмів;         -     органи рослин і системи органів тварин; наводить приклади:          -     застосування гістотехнологій для лікування                захворювань людини;          -     колоній багатоклітинних організмів; характеризує:           -     стовбурові клітини багатоклiтинних організмів;           -     типи тканин тварин ( епітеліальні, тканини                 внутрішнього середовища, м’язові, нервова);           -     типи тканин рослин (твірні, покривні, провідні,                 механічні, основні);           -     можливості та перспективи використання                 гістотехнологій;           -    регуляцію функцій у рослин;              -     регуляторні системи тварин на прикладі                  людини (нервову, ендокринну, імунну);           -    тканинний, органний, організмовий рівні                організації живої природи; пояснює:           -    значення стовбурових клітин багатоклітинних                організмів, створення «банків» для їх зберігання;            -    значення процесу диференцiації клітин,                 утворення тканин і органів;           -   значення гістотехнологій  у лікуванні                 захворювань людини;           -    значення процесів регенерації;           -    взаємодію систем регуляції у людини; порівнює:           -    організацію багатоклітинних рослин, тварин і                 грибів;           -    стовбурові та диференційовані клітини; застосовує знання:           -    для оцінки етичних аспектів досліджень в галузі                 цитотехнологій і гістотехнологій; робить висновок:           -    про принципи організації та функціонування                 багатоклітинних організмів.
		Лабораторні роботи № 7. Будова тканин тваринного організму. № 8. Будова тканин рослинного організму.
1	Узагальнення. Принципи організації , функціонування  і властивості   молекулярного, клітинного,  організмового рівнів організації живої природи.