Біологія 10 клас. Рівень стандарту

10 клас
52 години (1,5 год на тиждень, із них 4 год резервних)

 к-т
годин
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

2
Вступ
Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками.
Завдання сучасної біології.
 Методи біологічних досліджень.
 Рівні організації  живої природи.
Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства.
Учень (учениця):
називає:
-          рівні організації живої природи;
наводить приклади:
-          значення біологічних наук в житті людини і суспільства;
 характеризує:
-          методи біологічних досліджень (описовий, порівняльний, експериментальний, статистичний, моделювання, моніторинг);
пояснює:
-          зв’язок біології з іншими природничими і гуманітарними науками;
робить висновок:
-          про значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства.

Розділ І.  Молекулярний рівень організації живої природи

3
 Тема 1. Неорганічні речовини.
 Елементний склад організмів.
Класифікація хімічних елементів за їх кількістю в організмах: макроелементи, мікроелементи.
Роль неорганічних речовин (води, кисню,   мінеральних солей) у життєдіяльності організмів.



Учень (учениця):
називає:
-          органогенні елементи;
характеризує:
-          біологічну роль найважливіших для організму людини хімічних елементів;
-          роль води, кисню,   мінеральних  солей в існуванні  живих систем різного рівня;
-          вікові зміни кількості води в клітинах;
-          поняття: гідрофільність, гідрофобність;
пояснює:
-          причини ендемічних та екологічних захворювань людини;
-          необхідність контролю хімічного складу води та їжі людини;
-          норми вживання води людиною в різних умовах навколишнього середовища;
-          потребу квотування промислових викидів країнами світу;
застосовує знання:
-          для  профілактики захворювань людини, що виникають через нестачу або надлишок деяких хімічних елементів;
робить висновки:
-          про єдність елементного складу тіл живої і неживої природи;
-          про відмінності між живою та неживою природою, які пов’язані з різним кількісним співвідношенням хімічних елементів.
   

8
Тема 2. Органічні речовини
Органічні речовини, що входять до складу організмів, їх різноманітність та біологічне значення.  
Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів малих органічних молекул: ліпідів, моноcахаридів, амінокислот  нуклеотидів.    
Будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів макромолекул (біополімерів): полісахаридів, білків, нуклеїнових кислот. Принципи дії 
ферментів, їх роль у життєдіяльності організмів.


Учень (учениця):
називає:
-          органічні речовини, що входять до складу  організмів;
наводить приклади:
-          застосування ферментів у господарської діяльності людини;
характеризує:
-          будову, властивості та  біологічну роль  ліпідів (жирів, фосфоліпідів, стероїдів);
-          будову, властивості та біологічну роль    моносахаридів  (рибози, дезоксирибози, глюкози);
-          будову, властивості та біологічну роль амінокислот і нуклеотидів;
-          будову, властивості та функції полісахаридів, білків і нуклеїнових кислот; 
-          структурні рівні організації білків;
-          молекулярний рівень організації життя;
-          пояснює:
-          роль АТФ в життєдіяльності організмів;
-          роль нуклеїнових кислот у спадковості та мінливості організмів;
спостерігає та описує:
-          властивості органічних молекул;
-          дію ферментів;  
-          розв’язує:
-          елементарні вправи з молекулярної біології  (моделювання реплікації, транскрипції); 
дотримує правил:
-          техніки безпеки при виконанні лабораторних і практичних робіт;
-          використання різних хімічних речовин, які можуть впливати на життєдіяльність людини в побуті, у виробничий діяльності;
робить висновок:
-          про єдність  хімічного складу організмів.



Лабораторні роботи:
№ 1. Визначення деяких органічних речовин та їх властивостей.
№ 2. Вивчення властивостей ферментів.
Практичні роботи:
№ 1.  Розв'язування елементарних вправ з  реплікації та транскрипції.
2. Ознайомлення з інструкціями з використання медичних препаратів, засобів побутової хімії тощо та оцінка їхньої небезпеки.
№ 3. Оцінка продуктів харчування за їхнім хімічним складом.


Розділ ІІ. Клітинний рівень організації живої природи

5

Тема 1. Загальний план будови клітин. Поверхневий апарат. Ядро.
Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень.
Хімічний склад, будова і функції клітинних мембран  (біомембран). Транспорт речовин через мембрани.
Функції та особливості будови поверхневого апарату клітин організмів різних царств живої природи.
Будова і функції ядра клітин еукаріотів. Значення нуклеоїду  клітин прокаріотів.
Особливості  будови клітин прокаріотів і еукаріотів.

Учень (учениця):
називає:
-          методи вивчення клітин ( світлова і електронна мікроскопія; авторадіографія, культура клітин);
-          типи організації клітин;
-          функції поверхневого апарату клітин;
-          функції ядра;
-          механізми транспорту речовин через біомембрани;
наводить приклади:
-          про- та еукаріотичних організмів;
характеризує:
-          клітинну теорію Т. Шванна і її роль в обґрунтуванні єдності органічного світу;
-          хімічній склад,  будову і функції клітинних мембран;
-          будову  ядра ( ядерна оболонка, нуклеоплазма, ядерний матрикс, хроматин, ядерце);
-          нуклеоїд прокаріотів;
-          будову клітини прокаріотів і еукаріотів;
пояснює:
-          керівну роль спадкової програми у життєдіяльності клітин;
порівнює:
-          два типи організації клітин;
-          поверхневий апарат клітин бактерій, грибів, рослин і тварин;
-          будову клітин рослин, тварин, грибів;
обґрунтовує:
-          взаємозв'язок клітини із зовнішнім середовищем;
дотримує  правил:
-          виготовлення мікропрепаратів;   
застосовує знання:
-          про будову клітин для доказу єдності органічного світу;
-          про поверхневий апарат клітин для обґрунтування небезпеки тютюнокуріння та вживання алкоголю і наркотичних речовин;
робить висновок:
-          про загальний план будови клітин прокаріотів і еукаріотів та їх особливості.


Лабораторна робота:
№ 3. Будова клітин прокаріотів і еукаріотів. 


7
Тема 2. Цитоплазма клітин.
Складники цитоплазми:   
 цитозоль (гіалоплазма), цитоскелет, мембранні, немембранні органели, включення.
 Будова і функції цитоскелету, роль його складників у  просторовій організації клітин, в організації рухів у клітині та руху клітин.
Будова клітинного центру, його роль в організації цитоскелету.
Реакції проміжного  обміну речовин, що відбуваються в цитозолю (на прикладі гліколізу).
Хімічний склад, будова і функції рибосом. Синтез білків. 
Будова і функції  одномембранних органел клітин
( гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі )
Будова і функції  двомембранних органел клітини. Функції мітохондрій. Клітинне дихання.
Функції пластид.
Фотосинтез.  Значення фотосинтезу.  


Учень (учениця):
називає:
-          складники цитоплазми;
-          мембранні і немембранні органели і включення клітини;
-          процеси, які відбуваються в цитоплазмі клітини;
наводить приклади:
-          рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів;
-          розпізнає:
-          компоненти клітин на схемах;
характеризує:
-          хімічний склад і функціональне значення цитозолю;
-          роль цитоскелету в організації рухів в клітині і рухів клітин;
-          роль клітинного центра в організації цитоскелету;   
-          генетичний код та його значення в біосинтезі білків;
-          процеси гліколізу, біосинтезу білків, фотосинтезу, клітинного дихання;
-          будову і функції одномембранних і двомембранних  органел;
пояснює:
-          значення гліколізу; процесів анаеробного і аеробного дихання;
-          значення фотосинтезу, його планетарну та космічну роль;
порівнює:
-          процеси, які відбуваються в цитоплазмі про - і еукаріотів;
спостерігає та описує:
-          рух цитоплазми у клітинах рослин;
розв’язує:
-          елементарні вправи з трансляції;
застосовує знання:
-          про вплив факторів зовнішнього середовища на клітини для профілактики захворювань людини;
-          про будову клітин для доказу єдності органічного світу;
робить висновок:
-          про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються  в клітинах організмів різних царств живої природи.


Лабораторна робота:
 № 4. Рух цитоплазми в клітинах рослин.
Практична робота:
№  4. Розв’язування елементарних вправ з  трансляції

6
Тема 3. Клітина як цілісна система.
Функціонування клітини прокаріотів як цілісної системи. Поділ клітин прокаріотів.
Клітинний цикл  еукаріотів . Механізми відтворення і загибелі клітин.
Хімічний склад і будова хромосом на різних стадіях клітинного циклу.
Мітоз.
Мейоз. 
Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін.
Сучасна клітинна теорія як уточнення і доповнення клітинної теорії Т. Шванна.
Сучасні цитотехнології, використання їх для діагностування і лікування захворювань людини. 


Учень (учениця):
називає:
-          положення сучасної клітинної теорії;
-          фази мітозу і мейозу;
наводить приклади:
-          клітин, що не діляться;
-          застосування цитотехнологій для лікування захворювань людини;
характеризує:
-          поділ клітин прокаріотів;
-          стадії клітинного циклу  еукаріотів;
-          хімічний склад, будову і функції хромосом;
-          причини і способи загибелі клітин;
-          процеси мітозу та мейозу в еукаріотів;
-          сучасну клітинну теорію;
-          клітинний рівень організація життя;
пояснює:
-          значення вивчення каріотипу для діагностування і профілактики спадкових хвороб людини;
-          значення функціональних змін у діяльності клітин та їх загибелі у виникненні захворювань  людини;
-          причини і наслідки швидкого розмноження бактерій;
-          зв’язок пластичного і енергетичного обміну в клітині;
порівнює:
-          процеси мітозу і мейозу;
-          обмін речовин і енергії в клітинах автотрофних і гетеротрофних, аеробних і анаеробних організмів;
-          клітинну теорію Т. Шванна з сучасною клітинною теорією;
обґрунтовує:
-          подібність і відмінності у будові клітин організмів різних царств живої природи у зв’язку зі способом їхнього життя;
-          значення видової сталості каріотипу;
застосовує знання:
-          про процеси життєдіяльності клітини для збереження здоров’я;
робить висновок:
-          клітина – елементарна цілісна жива система.



Лабораторні роботи:
№ 5. Будова хромосом.
№ 6. Мітотичний поділ клітин.

4
Тема 1. Неклітинні форми життя
Віруси,   їхній хімічний склад, будова, життєві цикли.
Роль в природі й житті людини.
Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших вірусних захворювань людини.
Пріони.
Учень (учениця):
називає:
     
-    неклітинні форми життя;
-          гіпотези походження неклітинних форм життя;
наводить приклади:
      -    захворювань людини, що спричинені вірусами і
            пріонами;
 характеризує:
     
-    хімічний склад, будову та життєвий цикл вірусів;
      -    білки, які входять до складу вірусів, пріонів;
      -    нуклеїнові кислоти, що входять до складу вірусів,
            пріонів;
      -    механізми проникнення вірусів у клітини людини,
            тварин, рослин, бактерій;
      -    особливості вірусів, їх роль у природі й житті
            людини;
      -    особливості пріонів;
обґрунтовує:
      -    способи боротьби з вірусними захворюваннями;
пояснює:
      -    заходи профілактики вірусних захворювань
           людини, зокрема ВІЛ-інфекції/СНІДу, вірусного
           гепатиту;
      -    заходи профілактики зараження пріонами;
      -   шляхи розповсюдження вірусних захворювань
           людини;
застосовує знання:
      -    про процеси життєдіяльності вірусів для
           профілактики вірусних захворювань людини;
дотримує правил:
      -    поведінки в місцях, де можливе зараження
            вірусами;
робить висновок:
      -    віруси – неклітинні форми життя, обов’язкові
            внутрішньоклітинні паразити.

4
Тема 2. Одноклітинні організми
Характеристика прокаріотів – еубактерій і архебактерій. .  Особливості  організації і життєдіяльності прокаріотів.   Роль бактерій у природі та в житті людини.
Профілактика бактеріальних захворювань людини.
Особливості організації і життєдіяльності одноклітинних еукаріотів.
Колоніальні одноклітинні організми.
Учень (учениця):
називає:
      -    одноклітинні організми;
наводить приклади:
      -     одноклітинних прокаріотів;
      -     одноклітинних рослин, тварин, грибів;
      -     колоніальних одноклітинних організмів;
характеризує:
      -     особливості будови прокаріотів;
      -     особливості будови одноклітинних еукаріотів;
      -     спосіб життя   бактерій;
      -     автотрофні бактерії (фототрофи, хемотрофи);
      -     гетеротрофні бактерії (сапротрофи,   симбіонти); 
      -     аеробні та анаеробні бактерії;
      -     шляхи розповсюдження бактеріальних
             захворювань людини;
      -     явище колоніальності  одноклітинних організмів;
      -     відмінності одноклітинних еукаріотів   від клітин
            багатоклітинних організмів;
пояснює:
       -    роль бактерій в екосистемах;
       -     значення бактерій у  господарчій діяльності
              людини;
       -     засади профілактики бактеріальних захворювань
              людини;
       -     принципи застосування антибіотиків у лікуванні
             бактеріальних захворювань;
       -     роль одноклітинних еукаріотів у виникненні
              захворювань людини;
        -     роль одноклітинних грибів у природі та
             життєдіяльності людини;
        -     роль одноклітинних рослин і тварин у природі;
застосовує знання:
       
-    про процеси життєдіяльності бактерій для
              профілактики інфекційних захворювань та 
              використанні у господарчій діяльності людини.
робить висновок:
        -     про різноманітність бактерій, яка пов’язана з
               розповсюдженням їх в усіх середовищах
               існування на планеті Земля;
        -     про особливості будови одноклітинних
               еукаріотів.

8
Тема 3. Багатоклітинні організми
Багатоклітинні організми без справжніх тканин. Багатоклітинні організми зі справжніми тканинами.
 Стовбурові клітини. Диференціація клітин. Принципи взаємодії клітин. Утворення тканин у тварин.
Будова і функції тканин   тварин,   їх здатність   до регенерації.
 Гістотехнології.  Застосування штучних тканин для лікування   захворювань людини.     
Утворення, будова і функції тканин рослин, їх здатність  до регенерації.
Органи багатоклітинних організмів.
Регуляція функцій у багатоклітинних організмів.
Колонії багатоклітинних організмів.

Учень (учениця):
називає:
        -     багатоклітинні організми;
        -     тканини багатоклітинних організмів;
        -     органи рослин і системи органів тварин;
наводить приклади:
         -     застосування гістотехнологій для лікування
               захворювань людини;
         -     колоній багатоклітинних організмів;
характеризує:
          -     стовбурові клітини багатокл
iтинних організмів;
          -     типи тканин тварин ( епітеліальні, тканини
                внутрішнього середовища, м’язові, нервова);
          -     типи тканин рослин (твірні, покривні, провідні,
                механічні, основні);
          -     можливості та перспективи використання
                гістотехнологій;
          -    регуляцію функцій у рослин;   
          -     регуляторні системи тварин на прикладі 
                людини (нервову, ендокринну, імунну);
          -    тканинний, органний, організмовий рівні
               організації живої природи;
пояснює:
          -    значення стовбурових клітин багатоклітинних
               організмів, створення «банків» для їх зберігання;
           -    значення процесу диференцiації клітин,
                утворення ткан
ин і органів;
          -   значення гістотехнологій  у лікуванні
                захворювань людини;
          -    значення процесів регенерації;
          -    взаємодію систем регуляції у людини;
порівнює:
          -    організацію багатоклітинних рослин, тварин і
                грибів;
          -    стовбурові та диференційовані клітини;
застосовує знання:
          -    для оцінки етичних аспектів досліджень в галузі
                цитотехнологій і гістотехнологій;
робить висновок:
          -    про принципи організації та функціонування
                багатоклітинних організмів.


Лабораторні роботи
№ 7. Будова тканин тваринного організму.
№ 8. Будова тканин рослинного організму.

1
Узагальнення. Принципи організації , функціонування  і властивості   молекулярного, клітинного,  організмового рівнів організації живої природи.

Немає коментарів:

Дописати коментар