Хімія 8 клас

8 клас 68 год, 2 год на тиждень
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності	Зміст навчального матеріалу		Практична частина
Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу
Учень/учениця Знаннєвий компонент називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи; наводить приклади формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду і води;  кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення. Діяльнісний компонент обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині. Ціннісний компонент критично ставиться до власних знань і умінь із хімії.	Найважливіші хімічні поняття. Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакції розкладу, сполучення. Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою. Масова частка елемента в складній речовині.
Тема 1. Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів
Учень/учениця Знаннєвий компонент формулює періодичний закон; записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів; пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів; наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів. Діяльнісний компонент розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи; характеризує склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б); аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента; використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал). Ціннісний компонент усвідомлює значення прийому класифікації в науці; обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону; оцінює значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.	Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів. Поняття про лужні, інертні елементи, галогени. Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число. Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів № 1-20. Стан електронів у атомі. Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20. Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20. Поняття про радіус атома. Періодичний закон Д. І. Менделєєва (сучасне формулювання). Періодична система хімічних елементів, її структура. Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома. Значення періодичного закону			Демонстрації 1.  Періодична система хімічних елементів (довга і коротка форми). 2.  Моделі атомів (віртуальні 3D). 3. Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D). Навчальні проекти 1. Із історії відкриття періодичної системи хімічних елементів. 2. Форми Періодичної системи хімічних елементів. 3. Хімічні елементи в літературних творах. 4. Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів.
Наскрізні змістові лінії Підприємливість і фінансова грамотність Значення періодичного закону
Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини
Учень/учениця Знаннєвий компонент називає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток; наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками; пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків. Діяльнісний компонент складає електронні формули молекул; характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку; визначає вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку; прогнозує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток; використовує поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків. Ціннісний компонент обґрунтовує природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток; робить висновки про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку в них.		Природа хімічного зв’язку. Електронегативність атомів хімічних елементів. Ковалентний зв'язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул. Йони. Йонний зв’язок, його утворення. Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.		Демонстрації 4.  Моделі кристалічних ґраток різних типів. 5.  Зразки речовин атомної, молекулярної та йонної будови. Лабораторні  досліди 1. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови. Практичні роботи 1. Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних ґраток (наприклад: цукру, кухонної солі, графіту). Навчальні проекти 5. Використання кристалів у техніці. 6. Кристали: краса і користь.
Наскрізні змістові лінії Підприємливість і фінансова грамотність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток Атомні, молекулярні та йонні кристали.
Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами
Учень/учениця Знаннєвий компонент називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро; пояснює сутність фізичної величини кількість речовини. Діяльнісний компонент установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини); обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання; Ціннісний компонент робить висновки щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач.		Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Стала Авогадро. Молярна маса. Закон Авогадро. Молярний об’єм газів. Відносна густина газів.	Розрахункові задачі 5. Обчислення молярної маси речовини. 6. Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі. 7. Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою. 8. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов. 9. Обчислення з використанням відносної густини газів. Демонстрації 6. Зразки речовин кількістю речовини 1 моль (або однакової кількості речовини).
Наскрізні змістові лінії Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність Розв’язування розрахункових задач за даною темою.
Тема 4. Основні класи неорганічних сполук
Учень/учениця Знаннєвий компонент називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою; наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей. Діяльнісний компонент розрізняє несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації; описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі; складає хімічні формули оксидів, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку), кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, лугів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів,  середніх солей; порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи; класифікує неорганічні сполуки за класами; характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів; установлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук; обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання; використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення кислот і лугів; планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки; прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності металів; дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання. Ціннісний компонент обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин; оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук; висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень.		Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура. Фізичні властивості оксидів. Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами. Фізичні властивості кислот. Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Реакція нейтралізації. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Фізичні властивості основ. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Хімічні властивості амфотерних гідроксидів: взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні). Фізичні властивості середніх солей. Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.     Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини.	Розрахункові задачі 10. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій. Демонстрації 7. Зразки оксидів. 8. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою. 9. Зразки кислот. 10. Хімічні властивості кислот. 11.  Зразки основ. 12. Хімічні властивості лугів. 13. Добування і хімічні властивості нерозчинних основ. 14. Доведення амфотерності цинк гідроксиду.   15. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів і солей. 16. Зразки солей. 17. Хімічні властивості солей. 18. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу в   розчин, що утворився. Лабораторні досліди 2.  Взаємодія лугів з кислотами в розчині. 3.  Взаємодія хлоридної кислоти з металами. 4.  Взаємодія металів із солями у водному розчині. 5.  Взаємодія солей з лугами у водному розчині. 6.     Реакція обміну між солями в розчині 7.     Розв’язування експериментальної задачі на прикладі реакції обміну. Практичні роботи 2. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук. 3. Розв’язування експериментальних задач. Домашній експеримент 1. Дія на сік буряка чи червоноголової капусти лимонного соку, оцту, розчину харчової соди, мильного розчину. Навчальні проекти 7. Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті. 8. Хімічний склад і використання мінералів. 9. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.
Наскрізні змістові лінії Громадянська відповідальність Використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля. Здоров’я і безпека Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій. Заходи безпеки під час роботи з кислотами і лугами. Екологічна безпека і сталий розвиток Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій. Безпечне поводження з речовинами. Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля. Підприємливість і фінансова грамотність Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.